Неповні речення — це речення, в яких пропущено один чи декілька потрібних для його структури членів, що встановлюється з попереднього речення чи ситуації мовлення.

За умовами пропуску головних чи обов’язкових членів речення неповні речення поділяються на кілька видів: власне-неповні та еліптичні. Власне-неповні у свою чергу поділяються на контекстуальні, ситуативні, парцельовані й обірвані.

Типи неповних речень:

Контекстуальне
Ситуативне
Еліптичне

Будь-яке просте речення може бути повним або неповним. Поняття-термін неповне речення якоюсь мірою умовне, адже це є підставою для мотивації висновку, що вони недосконалі за однією з тих якостей, які притаманні реченню або становлять відступ від синтаксичної норми на реченнєвому рівні, тобто не зовсім повноцінні структурно, граматично, комунікативно чи функціонально. У цьому зв'язку варто зауважити, що з погляду власне лінгвістичного в українській мові взагалі немає нічого неповноцінного, недосконалого. Вади чи недосконалості стосуються не мови, а мовлення-саме індивідуального мовлення, в якому більшою чи меншою мірою порушуються мовні норми.

Неповні речення — це повноцінні спілкувальні конструкції, до того ж, максимально економні, лаконічні, словесно згущені, зредуковані, фрагментарні, стилістично доцільні.

Неповними називаються речення, в яких одна з ланок їхньої внутрішньосинтаксичної будови (один чи кілька членів речення, частина одного із членів речення) не вимовляється (не вербалізується) і втой же час фіксується свідомістю, є повністю або ж достатньо зрозумілою. Наприклад: Вам подобається професія вчителя? — Дуже(І.Вільде).

Від неповних слід відрізняти обірвані речення: Я купив червону книгу, а ти… Порівнюючи з неповним реченням, у цьому випадку думка лишилася незакінченою, структура речення незавершеною через це встановити відсутні члени неможливо.

Неповне речення – це похідний варіант від повного. Але це не означає, що в тексті повний варіант завжди буде основним. Навпаки, дуже часто саме неповне речення вважається стилістичною нормою. Наприклад, у реченні: Продавав Свирид не все, що мав приробленого (Г. Тютюнник) відновлення пропущеного підмета Свирид у підрядному реченні буде стилістичною помилкою.

Неповними можуть бути різні типи речень – як двоскладні., так і односкладні: По праву руку в шах-заде сидів його візир Соколлу, по ліву руку – імам і поет (П. Загребельний) – неповне двоскладне речення з пропущеним присудком сидів-, Бо тут треба було певної вже кваліфікації, а найголовніше – поважності (Остап Вишня) – неповне односкладне безособове речення з пропущеним головним членом треба було.

У неповних реченнях на місці пропущеного члена (найчастіше присудка) за наявності паузи ставиться тире (Колос повний гнеться, а пустий — догори стирчить (Нар. тв.)).

Тире не ставиться, якщо немає потреби в спеціальному підкресленні паузи (Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти (Нар. тв.)).